Сучасні технології вирощування цибулі на Півдні України

Цибуля — одна з найбільш популярних в Україні овочевих культур, посівні площі якої коливаються в межах 30-40 тис. га. Основний обсяг виробництва сконцентрований в південних регіонах України, де грунтово-кліматичні умови і сучасні технології вирощування дозволяють отримувати товарні цибулини протягом одного вегетаційного сезону. Щоб бути успішним в умовах ринкової економіки, завдання будь-якого фермера отримати заплановану кількість продукції високої якості, а також вийти з нею на ринок у сприятливий момент, що дозволить продати свій товар найбільш вигідно. Ціна цибулі на оптових ринках у сезоні 2010 року була дуже нестабільна: наприклад, в травні вона досягла 6,8 грн, а в липні знизилася до 1,9 грн. За даними малюнка 1 легко визначити, що строк поставки продукції — визначальний фактор, який впливає на ціноутворення. Останнім часом все актуальніше звучить питання конвеєрного вирощування цибулі ріпчастої. Щоб гарантувати безперебійне надходження цього овоча цілорічно, вирощують його в однорічній (озимий і ранньовесняний посів), двулетней (сіянкою) і розсадної культури (середнього дня). Для цієї мети цибулю і закладають на зберігання, а при гострій нестачі імпортують. Потрібно відзначити, що цибуля — один з небагатьох овочів, який експортують за межі країни в значних обсягах. По довжині світлового дня цибуля ріпчаста ділять на групи короткого, середнього, довгого і довгого-довгого дня. Територія України лежить у межах 44-52° північної широти, що дозволяє вирощувати сорти та гібриди середнього, довгого і довгого-довгого дня. Особливості вирощування озимої цибулі Вирощування озимої цибулі в промислових масштабах в Україні ведеться вже кілька років. Площі під ним мають тенденцію повільного, але стабільного зростання. На сьогоднішній день вони становлять близько 1000 га. Перевага такого способу полягає в тому, що збирання цибулі озимого починається на 1-1,5 місяці раніше, порівняно з цибулею весняного посіву, а також на 0,5–1 місяць раніше порівняно з розсадної культурою. Озиму цибулю вирощують в основному для продажу в пучках або з обрізаним зеленим пером, найчастіше після чистової обробки. При хороших погодних умовах і повному комплексі елементів технології вирощування з 1 га можна отримати 40-45 т, або 70-100 тис. пучків озимої цибулі. Рослини озимої цибулі досить легко переносять низьку температуру: без снігового покриву — до -15°С, а при наявності снігового покриву в кілька сантиметрів — ще нижчу. Однак в дуже холодні безсніжні зими існує загроза вимерзання лука. Для вирощування озимого призначені спеціальні сорти і гібриди короткого або середнього дня. Вони формують цибулини (цибульні потовщення) при 12-14-годинному дні. Настійно не рекомендується використовувати для озимого посіву сорти і гібриди для весняної сівби, оскільки вони гірше переносять зимівлю, стрілку, а дозрівання і збирання цибулі при цьому запізнюються. Незважаючи на суворі зими минулих двох років, в умовах Півдня України (Одеська, Херсонська, Миколаївська та Запорізька області) були отримані відмінні результати при вирощуванні гібрида озимої цибулі Балстар F1 (компанія Seminis). Сортова технологія вирощування цього гібрида розроблена фахівцями компанії і ефективно впроваджена в передових господарствах Скадовського та Каховського районів Херсонської області. Деякі рекомендації цієї технології викладені нижче. Дата посіву цибулі озимого має вирішальне значення: оптимум для умов Півдня України — 20-25 серпня. Занадто ранній посів погіршує зимостійкість, занадто пізній — сприяє стрілкування. Спосіб посіву аналогічний способу посіву цибулі, высаживаемого навесні. Норма висіву насіння озимої цибулі становить 1,2–1,5 млн шт./га, що дозволяє після перезимівлі отримати 0,6–0,7 млн раст./га. Дуже важливим елементом вирощування озимої цибулі є осіння підготовка рослин до умов перезимівлі. Правильне збалансоване харчування з упором на калійні добрива, позакореневі підживлення, захист від шкідників і хвороб дозволяють сформувати розвинену кореневу і вегетативну систему, що дозволяє без суттєвих втрат перенести умови практично будь зими. Оптимальним вважається входження рослин озимої цибулі в зимівлю у фазі 3-5 справжніх листків. Урожай товарного лука формується в кінці травня — початку червня, а обрізного — з початку-середини травня. Як раз в період максимальної ціни за одиницю продукції (5-6 грн/кг). Агротехнологічні вимоги озимої цибулі щодо грунту, попередніх культур, добрив і засобів захисту рослин від хвороб, шкідників і бур'янів дуже близькі до вимог лука весняного посіву. В свою чергу необхідно вказати на деякі особливості в питаннях удобрення та захисту рослин. Для передпосівного удобрення азотом краще натрієва селітра, а для основного — аміачна або кальцієва. Удобрення фосфором (з розрахунку 100-150 кг/га) і калієм (200-250 кг/га) застосовується одноразово за 1-2 тижні до висіву лука. Якщо оранку проводять влітку після збирання попередників, бажано половину дози фосфорних і калійних добрив внести перед оранкою, а другу — після неї. Як фосфорних добрив можна використовувати суперфосфат або фосфат амонію, а в якості калійних — сульфат калію. Перед зимою не слід перегодовувати» лук азотом, оскільки в цьому випадку він гірше зимує. У той же час підвищені дози фосфору та калію сприяють кращої зимівлі лука. Під час вегетації (восени і навесні) озиму цибулю слід поливати. Іноді зрошення є вкрай необхідним, що обумовлює успіх вирощування, особливо при посіві влітку. Після збирання попередників грунт часто виявляється пересушеною, і висів у неї насіння при відсутності зрошення — справа ризикована. Сходи цибулі тоді виявляються запізнілими і слабкими, що негативно впливає на зимостійкість. Навесні за першої можливості виходу техніки в полі, рекомендується провести глибоке междурядное розпушування грунту, ущільнився в зимовий період. Розпушування позитивно позначається на рості і розвитку цибулі, прискорюючи його дозрівання і дозволяючи проводити прибирання в більш ранні терміни. Ранньою весною, при виході з лука перезимівлі, існує загроза пошкоджень посівів цибулевою мухою. Цей шкідник здатний за короткий час завдати значної шкоди ослабленим після зими рослинам. Тому настійно рекомендуємо систематично проводити моніторинг озимої цибулі на наявність цибулевої мухи і при необхідності боротися зі шкідником дозволеними для використання інсектицидами (наприклад, Карате Зеон 050 CS — 0,2 л/га). Особливості вирощування розсадного лука Для отримання раннього врожаю цибулі практикують його вирощування розсадним способом. При цьому урожай дозріває на 2-3 тижні раніше, ніж у безрассадного лука. Найбільш технологічний варіант — виробництво розсади в касетах. Переваги цього способу: практично повна приживлюваність рослин;
значне зменшення витрат праці і підвищення його продуктивності;
економія насіння порівняно з безрозсадним способом вирощування.
Вирощують розсаду в парниках і теплицях. Вирощування в теплицях краще, так як в них набагато легше підтримувати режим мікроклімату, ніж у парниках. Ідеальні для вирощування розсадним способом такі гібриди, як Кенді F1, Екзакта F1, Сьєрра Бланка F1 (компанія Seminis). Нижче наведені рекомендації для вирощування розсади цих рослин гібридів, якими користуються багато фермерів і одержують відмінні результати.
Незважаючи на суворі зими минулих двох років, в умовах Півдня України були отримані відмінні результати при вирощуванні гібрида озимої цибулі Балстар F1
Перед засипанням ґрунтосуміші касети необхідно продезінфікувати в насиченому (0,5–1%) розчині перманганату калію. Піддавати касети термічній обробці не варто, так як це може призвести до порушення структури і, відповідно, псування касет. Ґрунтосуміші рекомендується збагачувати макро - та мікроелементами з розрахунку на 1 м3: аміачної селітри — 0,8–1,5 кг, суперфосфату — 3-5 кг, хлористого калію — 0,5 кг, сірчанокислої міді — 1,5–2 г, борної кислоти — 1,5–2 г, сірчанокислого марганцю — 11-15 р і сірчанокислого цинку — 11-15 р. Розсаду в теплицях вирощують протягом 50-55 днів. Посів проводять в кінці січня — початку лютого. У кожну клітинку касети висівають по 5 насіння цибулі. У результаті в кожній клітинці вийде по 3-4 рослини. Грунтосуміш в касеті не повинна бути вище рівня перегородок, інакше коріння рослин з різних осередків переплетуться між собою. Для прискорення появи сходів і отримання вирівняною розсади цибулі касети з насінням рекомендується пророщувати в термокамері з оптимальною температурою (20...25°З). Всі операції проводяться в наступному порядку: підготовка грунтосуміші (перемішування, збагачення елементами живлення, рН = 6-7);
доведення температури ґрунтосуміші і касет до температури пророщування;
після рівномірного прогрівання ґрунтосуміші до температури пророщування набивання касет почвосмесью і посів насіння (проводити посів слід в теплому приміщенні, не допускаючи охолодження ґрунтосуміші);
полив касет теплою водою;
приміщення касет в розігріту термокамеру (їх слід скласти в стопку і накрити поліетиленовою плівкою);
систематичний огляд касет (при першій же появі проростків касети виносять у теплицю на постійне місце).
Щоб уникнути виходу коренів рослин за межі об'єму комірки між дном касети і грунтом повинна бути повітряний прошарок не менш 10 див Всі перераховані вище умови необхідні для швидкого і рівномірного проростання насіння. Рекомендується наступний температурний режим вирощування розсади: до появи сходів — 22...25°С;
після появи сходів протягом 4-5 днів — 10...12°С вдень і 8...10°С вночі;
надалі — 18...20°С вдень і 12...14°С вночі.
За 10-12 днів до висадки розсаду починають загартовувати. Плівку знімають практично повністю, накриваючи теплиці тільки при сильних похолодання. Загартована розсада витримує заморозки до -5...-6°С. При вирощуванні касетної розсади особливу увагу необхідно приділяти якості поливу. Касети на підставках повинні бути встановлені строго горизонтально. При нерівномірному поливі або навіть при невеликому ухилі касет в одних клітинках спостерігається нестача води, а в інших її надлишок. При цьому клітинки, які недостатньо политі, пересихають, пророслі насіння і рослини гинуть або пригнічуються, розсада виходить невыровненная, що, в свою чергу, призводить до ускладнень під час посадки розсади, догляду за рослинами і збирання врожаю (цибулини виходять невыровненными, знижується ранній урожай). Перед висадкою касети поливають до такого стану, щоб рослина з грудочкою землі легко вынималось з клітинки (визначають досвідченим шляхом). Висадження в грунт проводять наприкінці березня — перших числах квітня в залежності від конкретних погодних умов. Розсада повинна мати 2-4 справжніх листків довжиною 15-18 див. Схема посадки розсади орієнтовно становить 25–30х15 див. В одне гніздо висаджується осередок з грудочкою землі і 3-4 рослинами в ній. Густота стояння рослин становить 120-130 тис. осередків/га (у кожній клітинці — по 3-4 рослини, що відповідає 500-550 тис. росл./га). Особливості вирощування цибулі-батун , Цибулю-батун вирощують як в однорічній, так і в багаторічній (2-5 років) культурі. Більш кращою є однорічна культура, так як цілі рослини (з вибіленим ложностеблем) мають кращий товарний вигляд, ніж зрізане перо. Цибуля-батун росте практично на всіх типах ґрунтів з хорошою аерацією. Кращими попередниками для нього є пар, озимі колосові, зернобобові, рання картопля, огірок. Велике значення має ретельно проведена осіння підготовка грунту. Останнім часом все більшою популярністю у фермерів користуються сорти, отримані шляхом схрещування цибулі ріпчастої цибулі-батуна. Цей метод дозволяє отримати рослини високої якості за максимально короткий період. Серед таких сортів цибулі, які використовують для вирощування на перо, найбільш відомі Байа Верде і Грін Банер. Практикують весняні, літні та осінні строки посіву. Весняний посів насінням проводять якомога раніше, при першій можливості виходу в поле. Витрата насіння при посіві становить 18-20 кг/га (на присадибних ділянках рекомендований витрата насіння — 20-25 м/10 м2). Загущені посіви покращують якість зеленого пера, прискорюють збір продукції та підвищують врожайність культури. Глибина загортання насіння — 1,5–3 см, залежно від типу ґрунту і конкретних умов вирощування. Посів проводять широкосмуговим (відстань між центрами смуг — 25-30 см) або рядковим (з інтервалом 12-15 см) способами. Для отримання більш ранньої продукції (на 12-15 днів) практикують підзимові посіви. При цьому норму висіву збільшують на 15-20%. Ділянка після збирання попередника ретельно готують, і пізньої осені, при настанні стійких холодів і зниження температури грунту до 3...4°С, проводять посів. Для постійного отримання зелені цибулі можна організувати конвеєр посіву і збирання з інтервалом в 2 тижні. Можна провести літній посів і в цьому році цибуля не прибирати — залишити для догляду в зиму і дуже рано навесні отримати зелень. При такому посіві навесні наступного року цибуля-батун стрілкується повільніше і тому має більш тривалий період збирання і високу якість пера. Весняне покриття тимчасовими плівковими укриттями перезимували у відкритому ґрунті рослин прискорює формування врожаю на 10-14 днів, а зелень виходить більш ніжною і соковитою. Посів навесні при багаторічній культурі призводить до того, що наступної весни перо утворюється швидше, але швидше й стрілкується. При весняному посіві цибуля на перо виходить через 50-60 днів. При літньому посіві зелене перо досягає стандартного розміру (висота 25-30 см) за 45-50 днів. Для отримання високих урожаїв цибулі-батуна рекомендується внести на 10 м2: аміачної селітри — 450 г, суперфосфату — 400 г, калійної солі — 300 г (N — 150, P2O5 — 80, K2O — 120 кг д. в./га). Хороші результати отримують при осінньому внесення 20-30 т гною на 1 га Оскільки цибуля — культура дуже вологолюбна, за вегетаційний період необхідно провести 4-5 поливів (норма поливу — 350-400 л/10 м2 (350-400 м3/га)). Найбільш кращим способом поливу є крапельне зрошення. На зелень цибуля-батун прибирають при висоті листя 25-30 см, але не більше 35-40 см. При більш пізньої прибирання врожай збільшується, але якість листя погіршується. Врожайність зеленого пера при однорічній культурі може досягати 40-50 т/га.   (Продовження слідує)